- постріл
- [по/стр'іл]
-лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
постріл
Смотреть что такое "постріл" в других словарях:
постріл — у, ч. 1) Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. || Виліт кульки з дула пневматичної зброї. || Звук від вибуху порохового заряду в каналі ствола вогнепальної зброї. 2) Виліт стріли з лука… … Український тлумачний словник
пострілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
постріляний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
постріляти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострілятися — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострічати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
пострічатися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
постріляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постріляти 1), 2). || пострі/ляно, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. || у знач. ім. пострі/ляні, них, мн. Ті, кого вбили пострілом із вогнепальної зброї … Український тлумачний словник
пострілювання — я, с. Дія за знач. пострілювати … Український тлумачний словник
пострілювати — юю, юєш, недок. 1) Стріляти потроху, час від часу. 2) перен. Час від часу утворювати гучні уривчасті звуки, схожі на постріли. || чим. Раз у раз викидати, випускати з себе (дим, пару і т. ін.) … Український тлумачний словник
постріляти — і рідко постреля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Стріляючи, вбити всіх чи багатьох. || Пострілами з вогнепальної зброї заподіяти кому небудь численні рани; пробити, прострелити щось у багатьох місцях. 2) перех. Стріляючи, витратити, використати… … Український тлумачний словник
